Тендер как правильно написать

Что значит – прием на конкурсной основе?

В последнее время среди объявлений о приеме на работу все чаще встречается фраза «на конкурсной основе». Как правило, это означает то, что работодатель хочет подобрать наилучшего из претендентов на рабочее место и не тратить время на собеседование с теми кандидатами, которые заведомо не годятся на данную должность. С этой целью организуется предварительный сбор документов, содержащих необходимые сведения о соискателях. Их анализ позволяет работодателю отобрать несколько самых подходящих кандидатов и уже только этих людей пригласить на собеседование для принятия решения.

Для того, чтобы успешно пройти отбор, необходимо:

  • уяснить требования, которые предъявляются к кандидату. Это дает возможность представить информацию о себе в нужном ключе, обратить внимание работодателя на ваши наиболее привлекательные стороны.
  • тщательно подготовить необходимые документы. Обычно они включают в себя резюме и документы, подтверждающие профессиональную подготовку и опыт работы. При этом главным орудием успеха является профессионально сделанное резюме. Это своего рода реклама ваших возможностей. За помощью в составлении резюме можно обратиться к профконсультанту службы занятости.
  • участвующим в конкурсе на замещение вакантной должности часто предлагают заполнить анкету, что позволяет получить дополнительную информацию о кандидате. С ее помощью можно определить, в какой среде человек вырос, как он привык общаться с людьми, какие ценности приоритетны.
  • иногда с соискателей требуют рекомендации с прежних мест работы или учебы, поэтому желательно запастись ими заранее.

Предположим, что вы тщательно подготовили все конкурсные документы и успешно прошли этап заочного отбора. Теперь вам предстоит собеседование с работодателем, который выносит окончательное решение о приеме на работу. Здесь уже все зависит только от вас, от вашего обаяния, умения подать себя, проявить волю к победе.

У тендерах, що оголошуються через Систему електронних публічних закупівель ProZorro, є два правові методи впливу на замовника – це скарга і вимога. За весь час роботи ProZorro у системі було подано понад 30 тисяч скарг і вимог. Чим різняться скарга і вимога, у яких випадках і що із них треба подавати і яких очікувати результатів? Про це – далі.

Скарга у публічних закупівлях

Це документ, який подається учасником тендера в Антимонопольний комітет України (АМКУ). Ця установа згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» є органом оскарження у галузі публічних закупівель. Подається скарга у тих випадках, коли учасника не влаштовують умови тендера чи рішення замовника стосовно пропозиції учасника чи пропозиції конкурента.

У випадку задоволення скарги Антимонопольний комітет України може зобов’язати замовника:

  • внести зміни в умови тендера;
  • відмінити неправомірне рішення;
  • відмінити тендер.

Вимога у публічних закупівлях

Це вид звернення, який подається постачальником замовникові, якщо учасника не влаштовують умови тендера чи не зрозумілі причини відхилення його пропозиції.

Різниця між вимогою і скаргою: 1) скарга направляється до розгляду АМКУ, вимога — замовнику; 2) подання вимоги — безкоштовне, щоб АМКУ взяла до розгляду скаргу, треба сплатити згідно тарифів; 3) вимога замовнику пишеться у довільній формі, формат скарги чітко регламентований; 4) вимога, як і запитання до замовника, може подаватися у процедурі будь-якого типу; скарги ж не подаються до допорогових та спрощених закупівель.

Вимоги розглядає безпосередньо замовник – організатор закупівлі. За результатами розгляду вимог стосовно зміни умов тендера замовник може внести відповідні зміни чи відмовити у задоволенні вимоги. Якщо постачальник вимагає пояснень із приводу відхилення його пропозиції, то замовник зобов’язаний дати більш докладну відповідь про причини такого відхилення.

Нерозуміння різниці між скаргою та вимогою має суттєві наслідки.

Учасники подають скарги через сервіс подачі вимог. Проблема полягає в тому, що скарга залишається не задоволеною, оскільки не сформувалася відповідна картка, і АМКУ її просто не бачив. Якщо учасник вчасно зрозумів свою помилку й у нього залишився час на подання, то він може подати скаргу правильно, зважаючи на те, що подання скарги здійснюється на платній основі.

Усі вимоги й скарги подаються через майданчик учасника в електронному вигляді. Подання вимог – безкоштовне, а за подання скарг треба оплачувати збір.

Більше детально про тарифи читайте у статті «Як оплатити подання скарги до АМКУ”.

Вимога до замовника подається у довільній формі.

Скарга повинна відповідати вимогам 18-ї статті Закону України «Про публічні закупівлі» й рекомендаціям АМКУ, що розміщені на їхньому сайті у розділі «Оскарження публічних закупівель”.

Подати скаргу можна незалежно від того, чи подавалася раніше вимога.

Докладна інформація про терміни є в законах України «Про публічні закупівлі» та «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Процес оскарження (для закупівель після 19.04.2020)

На початковому етапі скаржник створює чернетку скарги (шляхом завантаження в систему її тексту). Для переведення скарги в активний статус, необхідно здійснити її оплату. Коректність проведення платежу перевіряє ДП «ПРОЗОРО”. Якщо все правильно, скарга відправляється до АМКУ.

Після подання скарги, вона перевіряється представником органу оскарження на предмет технічної відповідності вимогам Закону. Якщо всі умови виконуються, скарга приймається до розгляду, інакше відхиляється.

Скарги на умови закупівлі, прийняті до розгляду, блокують початок аукціону до розгляду скарги і прийняття органом оскарження рішення. Після публікації рішення, у випадку прийняття рішення про незадоволення скарги, процедура розблоковується, і система переплановує дату аукціону. У випадку задоволення (повного або часткового) скарги, процедура розблоковується, однак для її продовження замовник має усунути порушення, зазначені у скарзі, шляхом внесення змін до Документації попередньо подовживши період подання пропозицій таким чином, що з дня внесення змін до завершення прийому пропозиції залишилось не менше 7 днів, і відзвітувати про виконання рішення до АМКУ.

Скарги на рішення замовника щодо результатів прекваліфікації також блокують початок аукціону до моменту винесення рішення по скарзі. У випадку винесення органом оскарження рішення про незадоволення скарги, процедура розблоковується. Далі система призначає дату аукціону, учасниками якого будуть компанії, яких замовник допустив до участі в ньому. Якщо скарга буде задоволена, то замовник має виправити порушення, зазначені в ній. А проведення аукціону буде залежати від відповідних обставин.

Скарги на рішення, прийняті після аукціону подаються учасниками, які:

  • не згодні з відхиленням своєї пропозиції
  • не згодні з вибором переможця
  • оскаржують відміну торгів.

Подальший перебіг закупівлі залежить від рішення по скарзі, яке буде прийнято Колегією АМКУ.

Замовник може самостійно усунути порушення і повідомити про це в орган оскарження, який перевірить усунення порушення і винесе своє рішення.

Рішення АМКУ обов’язкове до виконання і має бути виконане протягом 30 днів з дня його прийняття, а за його невиконання передбачена відповідальність для керівника замовника у розмірі від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. грн. до 85 тис. грн.)

Читати про інструменти для бізнесу в ProZorro